«Чинний парламент – перший винуватець згортання демократії, наступу на свободи і права людини, невіри людей в майбутнє України»

1 лютого 2011 р. Верховна Рада України схвалила законопроект про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних і міських голів. В обговоренні цього законопроекту виступив народний депутат України, голова Української республіканської партії «Собор» Анатолій Матвієнко.
- Шановні колеги, я нікого не збираюся з цієї трибуни агітувати, просто хочу аргументувати, чому я особисто ні за яких умов не можу підтримати сьогоднішнє рішення, голосувати «за».
Найперше. Я абсолютно не вірю в те, що, якщо вибори будуть у 2011 році 27 березня, то щось кардинально зміниться. Нічого не зміниться, крім, можливо, спасіння деяких політиків. Тому що Україна стала на шлях авторитаризму і цим шляхом успішно рухається, який може закінчитися для України дуже плачевно – це диктатурою.
І я думаю, що парламент, який сидить зараз в цьому залі, перший винуватець того, що саме такий сценарій: згортання демократії, наступ на свободи і права людини, невіра людей в майбутнє України – сьогодні зароджено і успішно реалізується нинішньою владою.
Я думаю, що все почалося з того, що ми забули, що Верховна Рада як головний державний інститут має виконувати свої функції, і ці функції нікому не має права з Конституцією делегувати, а тим більше миритися з тим, коли ці повноваження хтось забирає. Верховна Рада, і тільки Верховна Рада, може змінювати Конституцію.
На жаль, Конституційний Суд перевищив свої повноваження і зробив це замість Верховної Ради. В Верховній Раді не знайшлося сміливців, захистити повноваження Верховної Ради і поставити тому кінець, таким чином і відповідно дати оцінку конституційному суду. А далі все відбувається за сценарієм, який нами не пишеться, далі все без нас відбувається. А тому Верховна Рада, яка не виконує своїх функцій, не має права бути Верховною Радою, вона має бути розпущена. Це є аксіома, це має бути, як навчання для майбутніх поколінь. І якщо ми це змовчимо, то в нас не буде ні демократії, ні майбутньої української України.
Друге. Авторитет Верховної Ради, залежить це від того, який документ ми сьогодні пропонуємо. Якщо основне тіло протирічить перехідним положенням, то скажіть, будь ласка, це не що інше, як демонстрація, що „с кондачка”, з опалу, навіть не думаючи, що ми робимо, виконуємо функції, які нам нав’язують з Банкової.
Третє. Не треба обманювати людей, місцеве самоврядування зокрема, тому що чергові, позачергові вибори не врегульовані, більше того, ви не даєте їм п’ять років, це тільки з наступних повноважень. А це можна було зробити все до місцевих виборів, таки це ні що інше, як загравання.

І насамкінець останнє, коли в нас немає ладу, коли ми йдемо шляхом змін, то вибори мають бути не через п’ять років, а якомога швидше. І тому чотири роки є доброю нормою, поки ми не встановимо, дійсно, нормальне, стабільне, цивілізоване функціонування держави.