Спостерігаючи за діями влади в останній період, за реакцією багатьох наших громадян на цю „бурхливу” діяльність” мимовільно напрошується деякі метафоричні асоціації.

… Пірати завоювали корабель, швидко зорганізували матросів, запустили двигуни й рушили. І люди кажуть: «Та це ж краще, ніж стояти на місці». Того, що цей лайнер розвертають на 180 градусів, вони поки що не бачать: ніхто ж не має доступу до компасу, не орієнтується по зорях. З’явився якийсь рух – наче легше стало: ми живі, бо маємо здатність рухатися. Отямимося – вже нас можуть завести не в той порт, не в Севастополь, а в Новоросійськ, і там пришвартувати вже не на 25 років, а назавжди. Оце є трагедія.

У цієї команди склалася ілюзія, що якщо вона розвертатиме корабель щодня на якийсь градус, Росія їй дуже допомагатиме. Насправді Росія має дуже прагматичні погляди на Україну: їй не цікавий Янукович, вона прагне міцно тримати руку на пульсі всього, що тут є – землі, майна, людського ресурсу. І не можна сподіватися, що зрадою національних інтересів ти заробиш якісь преференції. Це все дешевий черв’як на потужному гачку професійного риболова.